Валерій
Вікторович Галадим народився 23 липня 1959 року у Миколаївській області. Після
закінчення Одеського інженерно-будівельного інституту і служби в армії все своє
життя прожив на півдні України, - на Херсонщині. Працював на будівництві,
займався підприємництвом, громадською роботою. Одружений, батько п'ятьох дітей.
Активно підтримав і приймав участь в обох українських революціях: Помаранчевій
і революції Гідності.
У лютому
2015 року став на захист України від російської навали. Учасник АТО, учасник
бойових дій. Загалом пробув у Збройних силах України близько чотирьох років, з
них три роки (з невеликою перервою) - у зоні АТО. Воював у складі інженерного
підрозділу 28-ї окремої механізованої бригади. Був звільнений у відставку у
званні майора 22 липня 2019 року через досягнення граничного віку перебування
на військовій службі (60 років).
Повість
"Стріляний горобець, або один день з життя Валерія Вікторовича" є,
фактично, автобіографічною. У ній відтворюється реальна історія, яка сталася з
автором, його емоції, думки, переживання, коли він вперше попав під обстріл
ворожого снайпера.